Область розташована на північному заході країни. На півночі межує із Брестською областю Білорусії, на сході — з Рівненською областю, на півдні — зі Львівською областю, а на заході проходить державний кордон з Польщею.

Волинська область утворена 4 грудня 1939 року. Її площа складає 20,2 тис. кв. км.

Чисельність населення — 1060,7 тис. чоловік (2,1% населення України). Щільність населення — 52,9 осіб на кв. км.

Адміністративно-територіальний пристрій області: 16 адміністративних районів, 11 міст, у тому числі 4 міста обласного підпорядкування (Луцьк, Володимир-Волинський, Ковель, Нововолинськ), 22 селища міського типу, 1053 сільських населених пунктів.

Адміністративний центр — Луцьк — уперше згадується в літописах у 1085 році, статус міста має з 1795 року. Населення — 208,8 тис. чоловік.

Волинська область поділяється на три зони: північне Полісся, південне Полісся і лісостеп. Північне Полісся займає більш 75% території області. Особливістю цієї зони є низовина, що покрита лісами і болотами. Південне Полісся і лісостепова зони знаходяться на Волинсько-Подільській височині.

Самими цікавими є пам’ятники архітектури й археології періоду Київської Русі, зокрема Успенський собор (1160 р.)і Васильковська церква (ХІІІ- ХІ ст.) у м. Володимир-Волинський, Верхній замок (XI-ХIII ст.); Покровська (ХV ст.) і Хрестовоздвиженська (1619 р.) церкви, монастир єзуїтів (1539–1610 р.) , Троїцький собор (1752–55 р.) у м. Луцьку; залишки храмів і житлових будинків (Х-ХІ ст.), фортечних валів (ХІ- ХІІІ вв.), Георгіївська церква (1264 р.) у м. Любомилі, замок і Луцька арка (1630 р.) ; залишки стін Нижнього замка (ХІ -ХVІІ ст.).